ВИСТУП

заступника директора з НВР Малокаховського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ» Пендальчук І.А. на науково-методичній раді з теми «Інноваційна діяльність»

​

Відповідно до наказу управління освіти, науки та молоді Херсонської обласної державної адміністрації від 17 жовтня 2016 року № 290 «Про здійснення інноваційної діяльності у закладах області у 2015/2016 н.р. та завдання на 2016/2017 навчальний рік»

​

Малокаховський НВК розпочав дослідно-експериментальну роботу  «Формування освітньої траєкторії учня в умовах школи особистісного розвитку та творчої самореалізації».

Мета дослідження: визначити педагогічні засади процесу формування освітньої траєкторії учня в умовах школи особистісного розвитку та творчої самореалізації.

Термін проведення експерименту: 2016-2021 роки.

Науковий керівник: Слюсаренко Ніна Віталіївна, доктор педагогічних наук,  професор кафедри педагогіки, менеджменту освіти й інноваційної діяльності.

Згідно з Програмою дослідно-експериментальної роботи НВК знаходиться на діагностично-пошуковому етапі (з 01.01.17 по 31.08.2018 року):

1. Обрати діагностичні методики для вивчення стану освітнього процесу в сучасній школі, розробити анкети, плани проведення  інтерв'ю.  

2. Конкретизувати критерії, показники та ознаки рівнів результативності діяльності школи особистісного розвитку та творчої самореалізації.

3. Здійснити діагностика стану освітнього процесу в Малокаховському НВК

4. Розробити модель школи особистісного розвитку та творчої самореалізації.

Протягом звітного періоду практичним психологом Єлісєєвою Л.В. було проведено ряд досліджень для учнів:

• визначення інтелектуальної активності за методикою П.Тюріна «Шахова дошка»: Найбільшим показником став креативний рівень інтелектуальної активності він складає 50 % від загальної кількості респондентів,другим показником евристичний рівень котрий складає 30% ,  а репродуктивний рівень має 20 % учнів;

• визначення рівня розвитку дрібної моторики рук (тести);

• методика «Сходинки»;

• методика “ЧЕТВЕРТИЙ ЗАЙВИЙ”

За результатами проведених тестів у першокласників: висока готовність пізнавальних процесів(мислення Психологічна готовність першокласників до навчання у школі , 90% дітей готові до навчання у школі на достатньому рівні, 10% не готові і мають низький рівень  готовності до навчання у школі.

Щодо мотиваційної сфери старшокласників можна сказати, що найпоширенішими мотивами навчальної діяльності учнів є: бажання вступити до інституту, працювати (100 %), бажання стати гарним спеціалістом (100 %), почуття гідності (97 %), прагнення принести користь людям зараз і потім (86 %), застосування знань у побуті, на роботі, удома (78 %). Як бачимо, переважають мотиви саморозвитку, соціально значущі, пізнавальні мотиви, мотиви соціального престижу. На основі вищезазначених проміжних результатів досліджень можемо зробити висновок про те, що в старшокласників соціальна компетентність сформована на рівні вище середнього.

Також Людмилою Володимирівною у батьків учнів та вихованців НВК було вивчено особливості ставлення до власних дітей (автори методики А.Варга, В.Столін). Спираючись на отримані дані зроблено висновок, що більша частина опитаних батьків позитивно ставляться до своїх дітей, вірять в їх здібності та можливості, намагаються підтримати в усіх починаннях. Батьки відчувають себе з дитиною єдиним цілим, прагнуть захистити від труднощів і негараздів життя. З позитивним психологічним налаштуванням батьків учні та вихованці відчувають підтримку з боку близьких та рідних, що допомагає досягати вершин життєвого успіху.

Педагогічний колектив школи протягом ІІ етапу спрямовує свої зусилля на розроблення експериментальної моделі,  суть якої полягає в тому, що  процес навчання спрямовується на розвиток особистості учня, формування вміння  самостійно здобувати  нові знання, адже готуючись до дорослого самостійного життя  сучасна молода людина об’єктивно змушена бути більш мобільною, інформованою, критично і творчо мислячою, а значить - і більш вмотивованою до самонавчання і саморозвитку. Колектив  створює навчально-розвивальне середовище, в якому учні можуть вирішувати творчі пізнавальні завдання на засадах компетентнісного підходу, а саме: учень називає, наводить приклади, характеризує, визначає, розпізнає, аналізує, порівнює, робить висновки та виконує відповідну навчальну роботу під керівництвом педагога має можливість об’єднати та узгодити всі елементи освітнього процесу.

З метою найбільш раціонального й ефективного вирішення актуальних питань експериментально-дослідницького характеру відбувається засідання педрад, метод рад, де розглядалися актуальні питання:

• «Педагогічний досвід щодо формування освітньої траєкторії та творчої самореалізації учнів на уроках»;

• «Створення умов для розвитку та самореалізації особистості в умовах використання нових педагогічних технологій» тощо.

Ефективність навчально-виховної роботи закладу значною мірою залежить від злагодженої  співпраці окремих  методичних ланок: у школі діє 4 методичних об’єднань, також організовано роботу творчої групи, яка націлена на вивчення та впровадження основних  питань експерименту. На засіданнях ШМО розглянуті питання:

• «Переосмислення процесу навчання і виховання національно свідомої мовної особистості на уроках української мови та літератури»;

• «Навчання та формування творчих здібностей учнів початкових класів»;

• «Організація роботи з учнями, які мають підвищену мотивацію до навчально-пізнавальної діяльності».

Особливе місце в удосконаленні освітнього процесу та підвищенні педагогічної майстерності педагогів займають показові уроки. Тому вагому місце займають показові уроки як для вчителів закладу, так і для вчителів району(проведення майстер-класів, школи ППД).

Протягом 2016-2017 н.р. узагальнено педагогічний досвід роботи учителя математики Пендальчук І.А. з теми «Саморозвиток учня на уроках математики через організацію творчо-пошукової діяльності». У цьому навчальному році узагальнюється досвід учителя української мови та літератури Шевченко І.І. з теми «Технологія життєтворчих проектів на уроках української мови та літератури».

Модель сучасного вчителя передбачає готовність до застосування нових освітянських ідей, здатність постійно навчатися, бути у постійному творчому пошуку. Учителі закладу систематично залучалися до прослуховування вебінарів, семінарів, пов’язаних за темою дослідження:

• Всеукраїнські читання з гуманної педагогіки;

• Семінар «Інновації в освіті»;

• «Ейдетика як метод розвитку памяті та покращення педагогічної грамотності в школі. Основи риторики та швидкого читання»;

• «Методика розвитку критичного мислення учнів у викладанні різних предметів».

Для підвищення рівня знань та професійної компетентності вчителі друкують власні наробки, постійно працюють над поповненням власних сайтів і блогів. У 38% учителів є власні сторінки в Інтернеті.

Адміністрація прийняла участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Інноваційне проектування на засадах інтегративно-діяльнісної технології в контексті концепції «Нова українська школа» у м. Миколаїв, яка мала на меті показати як змінити українську школу – перейти від простого зубріння та відтворення інформації до розвитку нестандартного мислення та творчості.

Плідною є робота з удосконалення системи профільної освіти: узгодження варіативної складової навчального плану із запитами учнів та батьків, створення факультативів та курсів за вибором. Варіативна складова передбачає впровадження курсів за вибором, факультативів, що використовуються для роботи із обдарованими учнями. Так у 2017/2018 навчальному році викладаються курси та факультативи «Аранжування особистості», «Фінансова культура», «Сходинки до вершини «Я», «Українознавство».

У НВК діє наукове товариство «Ерудит», метою якого є виявлення, підтримка обдарованих учнів, створення умов для їх особистого розвитку.

Результатом систематичної навчально-виховної роботи учні виявили високі показники за підсумками участі в науково-дослідницьких роботах, олімпіадах, турнірах,  інтелектуальних та творчих конкурсах. Так, працюючи над формуванням освітньої траєкторії кожного учня наш НВК посідає ІІ місце серед шкіл району за підсумками ІІ етапу Всеукраїнських олімпіад. Але ми не зупиняємось на досягнутому, у цьому навчальному році маємо 5 перших місць і 7 учнів будуть представляти Каховський район на області.

Моніторинг вступу випускників до вищих навчальних закладів складає 89%.

Одним із стратегічних пріоритетних  напрямків розвитку  навчального закладу  є створення умов для розвитку учнівського дитячого об’єднання як чинника становлення патріотично – громадянської активності особистості вихованця. У НВК діє учнівська рада «Лідер», волонтерський загін «Відкрите серце». Ми реально діємо, намагаємося зробити світ кращим, красивішим своїми добрими, корисними справами. 

Особливої ваги набула традиційна щорічна батьківська конференція, де педагоги й батьки підсумовують результати спільної діяльності. Вже сталими є сімейні свята «День Вареника», «День гарбуза», «Масляна», «От мира в доме к миру во всем мире» тощо.

Пріоритетним завданням системи сучасної освіти є спрямування учнів на вироблення позитивної мотивації та підвищення інтересу до навчання. Для реалізації даного завдання у НВК двічі на рік відбувається віншування та заохочення талановитої обдарованої молоді: на день Святого Миколая та у червні під час проведення традиційного щорічного фестивалю «Школа власних відкриттів».

Протягом звітного періоду здійснювався моніторинг рівня сформованості в учнів соціальної компетентності. У дослідженні взяли участь учні І та ІІ курсів ліцею всіх профілів. Покомпонентний аналіз сформованості соціальної компетентності в учнів І-ІІ курсів дав можливість отримали певні результати. Дослідження ціннісно-мотиваційного компоненту в структурі соціальної компетентності виявило, що найпоширенішими термінальними цінностями, яким надають перевагу випускники ІІ курсу ліцею, є: 11 розвиток (робота над собою, постійне фізичне та духовне вдосконалення), що є умовою можливості пристосуватися до будь-яких соціальних змін, відповідати новим вимогам (94 %); активне діяльнісне життя (повнота та емоційна насиченість життя) як джерело натхнення та нових ідей (97 %). життєва мудрість (зрілість суджень і здоровий глузд, досягнуті життєвим досвідом), а отже й відповідальність за свої вчинки та рішення (91 %); упевненість у собі (внутрішня гармонія, свобода від внутрішніх суперечностей, сумнівів) як основа високої адекватної самооцінки, а відповідно й можливості досягнення поставленої мети (93 %); свобода (самостійність, незалежність у вчинках та судженнях), яка є можливістю робити вибір відповідно до власних індивідуально- психологічних особливостей, потреб, інтересів (71 %); Серед інструментальних цінностей найважливіші місця випускники відводять таким цінностям, як: широта поглядів (уміння зрозуміти чужу точку зору, поважати смаки інших, їхні традиції, звички), що є запорукою ефективної взаємодії з соціумом (95 %); ефективність у справах (працелюбність, продуктивність у роботі), результатом якої є громадське визнання та затребуваність (84,5 %); високі запити (високі вимоги до життя й високі потреби), а відповідно й прагнення до особистісного розвитку та самовдосконалення (84 %). Система ціннісних орієнтацій ліцеїстів-першокурсників близька до системи другокурсників. Проте, якщо в першокурсників на перші позиції виходять цінності особистого життя, то в другокурсників – цінності, пов’язані з професійною самореалізацією. Це може характеризувати учнів як соціально зрілих особистостей, які мають чіткі цілі й обирають адекватні засоби їх досягнення. Щодо мотиваційної сфери ліцеїстів, то найпоширенішими мотивами навчальної діяльності учнів ІІ курсу є: бажання вступити до інституту, працювати (100 %), бажання стати гарним спеціалістом (100 %), почуття гідності (97 %), прагнення принести користь людям зараз і потім (86 %), застосування знань у побуті, на роботі, удома (78 %). Як бачимо, переважають мотиви саморозвитку, соціально значущі, пізнавальні мотиви, мотиви соціального престижу. Порівнюючи результати дослідження мотивів 12 навчання ліцеїстів на І та ІІ курсах, можна виявити наступну закономірність: якщо на І курсі учні більш сконцентровані на самому процесі навчання (учитися пізнавати нове дуже цікаво, приємно – 85 %), то випускники ліцею все більше орієнтуються на результативність їх навчальної діяльності, а саме – вступу до ВНЗ для отримання подальшої якісної освіти й відповідного диплому. Проте, як у першому, так і в другому випадку ми бачимо позитивну мотивацію ліцеїстів до навчання.

Після аналізу операційно-діяльнісного компоненту, ми отримали результати, із яких видно приріст від І до ІІ курсу рівня комунікативних (високий рівень збільшився з 19 % до 38 %, рівень вище середнього – з 48 % до 56 %) та організаторських здібностей (високий рівень збільшився з 25 % до 47 %, рівень вище середнього – з 35 % до 47 %). Такий приріст стосується й адаптивних навичок ліцеїстів (збільшився відсоток ліцеїстів з нормальним рівнем тривожності з 70 % до 95 %). У результаті дослідження особистісного (регулятивного) компоненту соціальної компетентності виявлено, що рівень відповідальності ліцеїстів на ІІ курсі зростає в порівнянні з першим (високий рівень збільшився з 23 % до 38 %, рівень вище середнього – з 50 % до 57 %). Зростає й рівень самоконтролю другокурсників (високий рівень збільшився з 33% до 46%, рівень вище середнього – з 42% до 50%). Проте залишається незначний відсоток учнів з рівнем відповідальності та самоконтролю нижче середнього, що вказує на необхідність додаткових досліджень для з’ясування причин виникнення такого стану. Щодо професійного самовизначення ліцеїстів, то після проведення анкетування ми отримали такі результати: 100 % учнів задоволені обраним для навчання профілем; 97 % визначилися з майбутньою професією чи видом професійної діяльності, якими б хотіли оволодіти в майбутньому; 98 % пов’язують майбутню професію з обраним профілем навчання. Серед мотивів професійного вибору 96 % учнів обрали відповідність інтересам і здібностям, 93 % надали перевагу престижності та оплачуваності. На основі вищезазначених проміжних результатів досліджень можемо зробити висновок про те, що в другокурсників ліцею соціальна компетентність сформована на високому рівні та рівні вище середнього. На основі зазначеного вище можна стверджувати про виконання програми формувального етапу дослідно-експериментальної роботи.

Серед вихованців Центру позашкільної освіти було проведено дослідження за допомогою опитувальника особистісної схильності до творчості Г. Девіса. Проаналізувавши результати зроблено висновок, що велика частина вихованців має середній рівень схильності до творчості (48,3%). Тобто, за сприятливих умов вони зможуть проявити свій творчий потенціал, розвинути та доповнити природні задатки. 20,7% вихованців мають високий рівень схильності до творчості. Працювати з творчими особистостями цікаво, але водночас досить складно, адже для творчої дитини характерно: відхилення від шаблону, оригінальність, ініціативність, наполегливість, високу самоорганізацію, працездатність, тобто дивергентне мислення. Досить часто керівники гуртків стикаються з проблемою дисципліни саме з творчими дітьми, адже вони досить імпульсивні та активно намагаються відстоювати свою думку.

За допомогою диференціально-діагностичного опитувальника інтересів (ДДО) Є.О.Клімової, опитувальника професійної спрямованості Дж. Голанда з метою вивчення цілей навчання в БНВО та професійної спрямованості відповідно до природних задатків було проведено дослідження серед учнів Центру професійної освіти. Результати дослідження підтвердили, що більшість учнів, які здобувають професію, обрали її відповідно до власних природних задатків та здібностей. 30,1% досліджуваних учнів мають бажання працювати за обраною професією, тобто вони вважають, що саме за допомогою цієї професії вони зможуть реалізуватися, як професіонали та розкрити всі свої можливості та здібності. Майже половина – 43,9 % досліджуваних не визначились чи будуть вони працювати за обраним профілем і 26% учнів впевнені, що професійно свої знання та вміння вони застосовувати не будуть, можливо лише як «хоббі». Проаналізувавши всі отримані дані необхідно зазначити, що майже кожен третій учень цілеспрямовано та виважено обирає навчання у Центрі професійної освіти БНВО та планує працювати за обраною професією.

З метою вивчення природних схильностей та професійних задатків учнів вечірньої (змінної) загальноосвітньої школи БНВО проведено дослідження за методикою «Палітра майбутнього». Домінуючим напрямом серед респондентів виявилась соціальна сфера – 40%, 20% підлітків має лідерські та спортивні схильності. Стільки ж опитаних учнів обрали технологічний та творчий напрями, 10% – напрями, що потребують спеціальної освіти. Опитування не виявило учнів, що надали перевагу суспільно-гуманітарному напряму.